ЖОДНОГО Я
Фальшивого Я, що, розкидаючись плазом,
усе ще проказує я, чудове,
далекоплинне Я. Я над
верхівками крон, куди
не заїдуть жодні машини, навіть
вві сні. Я у нічному
скрику пташинім, у меблях
чи інструментах, паперах – я
на жорстких комп’ютерних дисках, носіях електронних.
Я, незбагненно вільготне й
адаптоване Я, також у книжках
у валізі, яка відкривається самохіть.
(Зі зб. «Кімната для письма»)
(Ins Ukrainische übersetzt von Peter Rychlo.)
(Auf Deutsch hier.)