e.a.richter

Зона високого тиску панує в Центральній Європі –
прогноз, що дійсний довше, ніж на єдиний день!
Як сказав лаконічно Камю
у вчорашньому вірші зі Швейцарії:
щасливий Сізіф, що здатен бачити свою руку!

У Ранке-Ґрейвза, том 2, я віднайшов лиш
окрему статтю про Тантала, а в ній посилання,
що вже Страбон порівнював його із Сізіфом,
мабуть, через скелю, що в Тартарі висла над ним
й щомиті грозила упасти додолу.

А також те, що його покарання триває досі,
як паралель до фігури сяйного титана,
котрий щосили штовхає угору сонячний диск.
Понад плечем Тантала, щоправда, звисають
яблука, груші, фіги – дарунки Мертвого моря.

У тінистім саду хтось обірвав уже стиглі плоди з трьох дерев:
вишні, лимонно-жовті, їх вистачить на два відерця,
та лиш на єдиний шлунок, хай навіть не мій.
Бо варто їх тільки торкнутись – вони зотлівають.
На щастя, я геть забув про потребу в їжі.

Наступного дня на гіллі сиділи птахи,
зручно вмостившись, славили радість життя.

(Зі зб. «Порожній конверт»)

(Ins Ukrainische übersetzt von Peter Rychlo.)

(Auf Deutsch hier.)