e.a.richter

Людське тіло, моє,
у множині, так, немовби я й справді
розділився на кілька істот, гвинтові сходи,
на них, одна за одною, постаті сходять донизу,
з відростками у всі сторони світу,
тканинами м’язів, вузлами нервів,
ледь зупиняючись на проміжних плато,
під куполом світла,
з якого часом спадають краплі:
сконденсована пара, не світанкова роса –
паралельне звергання
в націлену вгору погляду глиб.
Відтак унизу я – уся многоликість дому,
каталізатор, активний діяч
від даху і до підвалу.
Вже у розчинених дверях –
тільки більше крапельок крові, туманного спрею, пилку од квіток.

(Зі зб. «Порожній конверт»)

(Ins Ukrainische übersetzt von Peter Rychlo.)

(Auf Deutsch hier.)